Ваш IP
216.
Цю адресу бачить кожен сайт і сервіс
Перевірка IP
Без захисту вашу IP‑адресу, місто й провайдера бачить кожен сайт, який ви відкриваєте. Ось що видно про вас просто зараз.
216.
Цю адресу бачить кожен сайт і сервіс
Не вдалося визначити
Координати не визначено
Одна підписка — до 5 пристроїв
Цифровий відбиток
Усе це браузер повідомив сторінці сам — за частки секунди й без жодного кліку. Будь‑який сайт може дізнатися те саме.
Зібрано на цій сторінці
1параметр про вас
Навіщо це знати
Без IP‑адреси інтернет не працює: за нею дані знаходять дорогу до вашого пристрою. Але ця сама адреса видає ваше місто й провайдера.
За IP‑адресою провайдери й сайти розуміють, куди надсилати запитані дані, — це як поштова адреса вашого пристрою. У кожному пакеті даних є адреси відправника й одержувача, а кожен провайдер має свій діапазон адрес. Ці відомості відкриті, тож за IP можна визначити місцезнаходження аж до міста, району, а іноді й будинку.
Сайти поєднують IP‑адресу з іншими способами стеження: cookies, скриптами-трекерами, цифровим відбитком браузера та історією дій на сайті. З цього складається детальний профіль: де ви перебуваєте, чим цікавитеся, що завантажуєте і навіть з ким спілкуєтеся. Такі профілі потрібні рекламним мережам, щоб показувати таргетовану рекламу й добирати контент.
Як захиститися
Підключіться до Nash: застосунок шифрує трафік, а сайти бачать адресу сервера Nash, а не вашу.
Провайдер і власник мережі Wi‑Fi бачать лише зашифрований потік даних — не сайти, які ви відкриваєте, і не те, що ви на них робите.
Підключитися до NashОснови
Коротко про те, як влаштовані адреси в інтернеті.
IP‑адреса — унікальний номер, який отримує кожен пристрій: комп’ютер, планшет, смартфон — під час підключення до інтернету.
Адреса 127.0.0.1 особлива: так будь‑який пристрій звертається сам до себе. Її ще називають localhost.
Існують дві версії IP‑адрес. IPv4 використовують з 1980‑х років, а IPv6 розробили, коли адрес IPv4 стало бракувати.
IPv4 — це 32‑бітні адреси, близько 4 мільярдів комбінацій. Зі зростанням кількості пристроїв у мережі їх стало замало.
IPv6 — це 128‑бітні адреси, 3,4 × 10³⁸ комбінацій: їх вистачить на всі пристрої у світі.
Публічна IP‑адреса схожа на поштову: без неї не отримати дані з інтернету. Коли ви відкриваєте сайт, браузер надсилає запит на публічну адресу його сервера.
Публічні адреси є й у серверів. Наприклад, в одного із серверів Google — 142.250.185.195, але ми вводимо ім’я google.com: імена й адреси пов’язує система DNS.
За IP‑адресою можна дізнатися й місцезнаходження сервера: бази IP‑адрес відносять 142.250.185.195 до Маунтін‑В’ю в Каліфорнії.
Крім публічної, пристрої мають приватні IP‑адреси — для зв’язку всередині локальної мережі. Наприклад, домашній бездротовий принтер може мати адресу 192.168.1.100.
Приватні адреси зазвичай починаються з 192.168, їх автоматично видає роутер за протоколом DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol).
Приватні адреси видно лише всередині локальної мережі. Публічні видно з інтернету, і через них іде зв’язок із зовнішніми серверами.